«Найбільше і найдорожче добро кожного народу ‒ це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування» Панас Мирний

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято запроваджено у листопаді 1999 року згідно з тридцятою сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної бенгальської мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

Міжнародний день рідної мови – свято, яке нагадує про право кожного розмовляти рідною мовою. Силу рідного слова важко переоцінити. Мова – це не тільки засіб комунікації. Це – основа національної ідентичності, вияв громадянської позиції, простір нашої свободи та гідності.

В умовах повномасштабної війни кожен українець відчув, що мова має значення. І сьогодні зі зброєю в руках Збройних Сил України героїчно захищають не тільки територіальні кордони нашої країни, але й право кожного громадянина послуговуватись рідною. В протидії російському окупанту наша мова об'єднала мільйони українців як всередині країни, так і за кордоном.

Українці солідарні у підтримці кримських татар, які у 2014-му, після незаконної окупації Криму, першими відчули кремлівські мовні репресії. Сьогодні дискримінаційні дії щодо носіїв української мови фіксуються на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей. Відомі факти, коли російські військові злочинці за будь-який прояв національної приналежності, державну символіку чи використання рідної мови, катували та навіть вбивали. Весь цивілізований світ побачив, їх жорстокість та цинізм не має меж, а українська й надалі потребує захисту.

Утвердження та популяризація державної мови – це посилює нашу національну безпеку.  Говорити українською – підтримувати націю мужніх та нескорених. Українська мова ‒ мова свободи й волі, а також могутня зброя українського народу в боротьбі за незалежність і перемогу.

Шановні користувачі! Любіть, бережіть і плекайте рідну мову, пізнавайте її глибини, не забувайте, хто ви є. Українська нація непереможна, допоки нас єднатиме мова! Наше слово – наша сила! Слава Україні!

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Українська мова – найбільше і найдорожче надбання нашого народу, виплекане у віках. Наша мова втілює у собі український характер, пам’ять народу, історію і духовну міць, звичаї та традиції, розум і досвід поколінь. Мова – найбільший скарб, який треба знати, шанувати й берегти. Цього прагне і Катерина Мотрич у звернені до мови «Молитва до мови». Пропонуємо переглянути віртуальний огляд за однойменним твором письменниці «Молитва до мови»  . Приємного перегляду!