1 липня згідно з Указом Президента України відзначається День архітектури України – професійне свято українських архітекторів і поціновувачів архітектурних шедеврів країни. Архітектура має велику мистецьку силу, її вплив ми відчуваємо на собі скрізь і завжди.
Воєнні дії жорстко ламають звичний режим життя і змінюють загальне уявлення про нормальність. Важко навіть приблизно порахувати, скільки пам’яток архітектури та культурних закладів втратила Україна за жахливий період повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Пам’ятки архітектури постійно залишаються під загрозою обстрілів.
Утім навіть війна має свої правила – вони регулюють прийняття капітуляції, права військовополонених й інші аспекти. Серед іншого, правила ведення війни приписують зберігати культурні цінності. Цей припис закріплений Гаазькою конвенцією 1954 року, яка, зокрема, забороняє навмисно знищувати релігійні та культурні заклади й історичні пам'ятки. Росія, поміж інших держав, теж підписала цю конвенцію – але протягом останнього місяця вона щодня порушує її вимоги, як і інші правила ведення війни (застосовує фосфорні боєприпаси, тероризує та депортує мирне населення). Російські війська руйнують архітектуру українських міст, стріляють по церквах, музеях, театрах, бібліотеках, історичних будівлях, спалюють книжки і викрадають картини з музеїв.
Ці військові злочини вони чинять, щоб знищити українську ідентичність, стерти будь-яку згадку про нас із лиця землі. Складно сказати, яку частину нашої культури ми втратимо в цій війні – це залежить від її тривалості та подальшої стратегії РФ. Але також це залежить і від зусиль України, спрямованих на збереження і захист.
Міністерство культури та інформаційної політики активно консультується з ЮНЕСКО щодо методів зберігання культурних об'єктів під час війни. Найцінніші пам'ятки маркуються міжнародним знаком «Блакитний щит», який свідчить про посилений охоронний статус. Знищення таких об'єктів є прямим воєнним злочином проти культурної спадщини.
Фахівці знайшли спосіб, як їх зберегти – в електронному вигляді, зафіксувавши точні розміри і зовнішній вигляд. У такому разі, навіть якщо ворожий вогонь пошкодить споруду, її можна буде відбудувати. Такі проєкти уже започатковані у Києві та Львові. Зокрема, у Львові цифровий паспорт історичних будівель роблять за допомогою лазерного сканування. Архітектори вже оцифрували церкву Ольги та Єлизавети та інші храми, палац Лозинського, костел Кларисок та ін. Крім того, платформу для збору цифрових 3D-копій пам’ятників і важливих історичних споруд ініціювала данська організація Blue Shield Danmark спільно з ЮНЕСКО. Про підтримку цифровізації української культурної спадщини також заявили Литва і Польща.
Врятувати історичну та культурну спадщину України – таке ж важливе завдання, як і зберегти життя українців!
Російські окупанти перетворили центр Харкова на руїни. У місті знищено кожну четверту будівлю – це і житлові будинки мирних мешканців, і пам'ятки архітектури. Читайте більше з відкритих Інтернет джерел.
1. Про Харків, який ми втратили розповідає дослідниця архітектури Євгенія Губкіна. [Електронний ресурс] http://surl.li/ciaze (дата звернення 30.06.2022)
2. В Україні з'явилася мапа зруйнованих пам'яток: у Харкові понад 30 об'єктів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://surl.li/ciazj (дата звернення 30.06.2022)
3. Французький інженер зробив 3D-модель зруйнованої окупантами пам'ятки архітектури у Харкові. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://surl.li/cibaq (дата звернення 30.06.2022)
4. Зруйнований Харків: як виглядає місто після російських бомбардувань. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://surl.li/cibav (дата звернення 30.06.2022)
5. Модерн з квітами та голубами: Що за пам'ятку архітектури знищили окупанти в центрі Харкова. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://surl.li/cibbe (дата звернення 30.06.2022)
6. Втрати історичної та культурної спадщини України під час війни. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://surl.li/cibbp (дата звернення 30.06.2022)