Щорічно 23 серпня Україна святкує День Державного Прапора, встановлений згідно з указом Президента від 23 серпня 2004 року «…на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…». Дата була обрана на згадку про події 1991 року, коли до будівлі Верховної Ради група народних депутатів внесла синьо-жовтий стяг. Синьо-жовте полотнище є одним з головних символів України разом із Гімном і Гербом.
Перша історична згадка про поєднання жовтого і синього кольорів датується 1256 р. − днем заснування Львова. На гербі міста поєдналися жовтий лев на голубому тлі. У запорожців також зустрічалися сині прапори із золотими орнаментами. Найдавніші українські прапорні полотнища були трикутно-клинової форми. Перша спроба утворити прямокутний прапор з жовтого і блакитного кольорів була зроблена Головною Руською радою на Галичині 1848 р. Цього ж року за ініціативою Ради на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.
Уперше після Лютневої революції 1917 р. синьо-жовті прапори з’явилися у Києві, Одесі та Харкові. 17 березня того ж року було проголошено про організацію Центральної Ради. Відтоді у Києві публічно та на офіційному рівні з'являються символи української державності. Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора як нашого національного символу відбулося 22 березня 1918 р. − Центральна Рада ухвалила Закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапор Української Народної Республіки.
У 1938-1939 рр. синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України, у 1941 р. – Української Держави.
26 квітня 1989 р. у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам'яті жертв Чорнобильської трагедії. 22 травня 1989 р. у Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор. 23 березня 1990 р. він з’явився над Тернопільською міськрадою, а 3 квітня 1990 р. − над Львівською міськрадою.
24 липня 1990 р. у Києві блакитно-жовтий прапор був урочисто піднятий над будинком міської ради. Полотнище було попередньо освячено в Софійському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба Української автокефальної церкви отцем Юрієм.
24 серпня 1991 р., після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради.
Нині український національний синьо-жовтий прапор є державним прапором України. Впродовж історичних звершень він ставав символом боротьби за національні й соціальні права українського народу. Серце кожного українця завмирає при підйомі національного прапора. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі. Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
Навіщо потрібен вітер? Як напівжартома сказав десять років тому один з учасників подій на Майдані, найперше – щоб розгортати і пестити національне знамено – Державний прапор України. З гербом чи без, але обов'язково синьо-жовтий! Саме такий, під яким сотні років наші предки виборювали незалежність від різних загарбників і зайд. І під яким захищають кров'ю здобуті свободу і незалежність нинішні покоління українців.
Серце кожного українця завмирає при підйомі національного прапора. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі. Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Це найдорожчий символ, за який і сьогодні найкращі сини України ведуть боротьбу із російським агресором. Українська символіка щоденно демонструє всьому світу нескорений козацький дух українського народу!
Тож нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість і спонукає на нові подвиги заради своєї малої та великої Батьківщини.
З Днем Державного Прапора України!
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Запрошуємо переглянути віртуальний огляд «Символи свободи України» Приємного перегляду!
