Пам’ятний день був встановлений Указом Президента Володимира Зеленського у 2019 році задля вшанування героїв, загиблих під час Іловайської трагедії. Воїни віддали свої життя у боротьбі за територіальну цілісність та незалежність України. Метою Дня пам'яті захисників є нагадування громадянам країни про подвиг загиблих воїнів.
Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення. 18 серпня, у ході запеклих боїв, українські сили, що значною мірою складалися з добровольчих батальйонів, увійшли в Іловайськ. Вони змогли взяти під свій контроль частину міста.
У ніч з 23 на 24 серпня 2014 року відбулося наймасштабніше пряме вторгнення збройних сил країни-агресора на територію України. У плани Москви не входило здавати важливий стратегічний пункт, тому вона кинула проти українців свої регулярні війська. На момент вторгнення сили ЗС РФ складалися з дев’яти батальйонно-тактичних груп: 3500 осіб особового складу, до 60 танків, до 320 БМД (БМП), до 60 гармат, до 45 мінометів та 5 протитанкових ракетних комплексів.
Вже 24-25 серпня батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення ворога. 28 серпня становище наших військових стало критичним. Між керівництвом АТО та Генштабом ЗС РФ відбулися переговори щодо надання гарантій безпечних гуманітарних коридорів для виходу з оточення українських військових за узгодженими маршрутами.
Граючи роль миротворця, президент Росії Володимир Путін 29 серпня запропонував підконтрольним Росії незаконним збройним формуванням відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Насправді путінський «зелений коридор» став для наших військових справжньою дорогою смерті.
29 серпня о 8:15 українські військові організованими колонами почали рух із міста за попередньо домовленими з російською стороною маршрутами. Спершу українські колони безперешкодно рухалися повз російські укріплені позиції, проте через деякий час російські війська відкрили вогонь, розстрілявши колони на марші.
За офіційними даними, під час Іловайської операції та подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинули, 429 отримали поранення різного ступеня тяжкості, 300 потрапили у полон.
Символом дати виступає квітка соняшника, адже у дні Іловайської трагедії саме вона рясніла на полях, які врятували не одне людське життя у період запеклих боїв. Сонях пам’яті ‒ це не просто символ історичної мужності українських воїнів, це символ життя України!
Боротьба проти російського агресора згуртувала українську націю. Україна може спертися на широку підтримку громадян, бо на захист незалежності держави стали жителі всіх без винятку регіонів нашої країни.
Жіночі історії найбільше розкривають суть війни як людської трагедії – трагедії окремої людини, родини, громади, міста чи села.
В українській армії з початком війни значно зросла кількість жінок, і вони відіграють все більшу роль, демонструючи на різних посадах на передовій і в тилу високий професіоналізм і сміливість. Нарівні з чоловіками вони служать кулеметницями, розвідницями, снайперками, бойовими медикинями, водійками, патрульними, забезпечують зв'язок і логістику, чинять опір на окупованих територіях. На початок 2025 року в ЗСУ служить понад 70 000 жінок, і це один із найвищих показників кількості жінок в арміях світу зокрема в арміях НАТО.
Україна вже понад 11 років веде збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора. За свободу ми платимо надзвичайно високу ціну. Але поки вона триває, ми не можемо знати точну кількість загиблих, назвати всіх поіменно або розповісти всі героїчні чи трагічні історії. Проте впевнені, що українське суспільство докладе максимум зусиль, щоб загиблі Герої і Героїні залишилися в нашій пам’яті не абстрактним образом або цифрою, а отримали належну шану. Аби наша пам’ять про них була живою, світлою і дієвою.
Після перемоги віднайдемо та плекатимемо й інші традиції пам’яті про загиблих Захисників і Захисниць. Ми вже називаємо і продовжимо називати на їхню честь вулиці, висаджуємо меморіальні сквери, засновуємо іменні стипендії, проводимо різні спортивні, патріотичні та культурно-мистецькі заходи. У нас уже є місця пам’яті та меморіальні об'єкти у публічному просторі. Також створюються сектори військових поховань, нові військові меморіали й Національне військове меморіальне кладовище, де з почестями ховатимуть загиблих (померлих) Захисників і Захисниць. Пам'ятаємо і будемо пам'ятати.
Наукова бібліотека ДБТУ закликає всю університетську спільноту в цей пам'ятний день згадати у своїх молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять про всіх невинно вбитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
Ми маємо зробити все, щоб зберегти та зміцнити пам'ять про полеглих Героїв на багато поколінь вперед.
Загальнонаціональна хвилина мовчання в День пам'яті захисників України відбудеться 29 серпня рівно о 09:00. У цей момент українців закликають зупинити рух у містах та селищах. Також передбачено низку офіційних обмежень та традицій:
зупинка транспорту: водіїв просять за можливості зупинити авто на узбіччі та ввімкнути звуковий сигнал на знак поваги;
приспущення прапорів: Державний Прапор України буде приспущений на будівлях органів влади та державних підприємств;
інформаційне мовлення: телерадіокомпанії обмежують трансляцію розважального контенту та переривають ефір для оголошення хвилини мовчання;
до щорічної акції «Стіл пам’яті» долучаються тисячі закладів харчування, освітні й культурні установи, а також військові підрозділи. Усі вони облаштовують символічні столи на знак пошани до загиблих захисників. Цю ініціативу вже вчетверте реалізують Благодійний фонд імені Іллі Грабаря та Платформа пам’яті «Меморіал».
«Стіл пам’яті» – проста і важлива ініціатива, що допомагає виявити шану та вдячність захисникам і захисницям України, які віддали життя за наше майбутнє.
Акцію у 2023 році заснувала Марія Грабар, дружина полеглого захисника Іллі Грабаря. 29 серпня того року 100 ресторанів в Україні вперше організували «Стіл пам’яті» на честь полеглих захисників.
У 2024-му платформа «Меморіал» спільно з Фондом імені Іллі Грабаря об’єднали зусилля, щоби «Стіл пам’яті» став національною традицією. Того року понад 800 закладів приєдналися до акції.
Торік понад 3500 столиків присвятили полеглим українським захисникам в усіх регіонах України, крім окупованих Росією територій, а також у 16 країнах світу: Болгарії, Італії, Японії, Австрії, Чехії, Нідерландах, Польщі, Великій Британії, Данії, Канаді, США та інших. Доєдналися понад 170 військових підрозділів.
Згадаймо всіх, хто пішов на небо нескореними...
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел.
