Великдень – найдавніше і найважливіше християнське свято,  яке  несе з собою віру, надію і любов. Щороку дата Великодня може випадати на різні дні й місяці, оскільки обчислюється за місячно-сонячним календарем.  У 2026 році православні та греко-католики України святкують Великдень 12 квітня.

На Першому Вселенському соборі, який проходив у Нікеї в 325 році, було вирішено відзначати Великдень у недільний день, другий за першим повним місяцем, наступний після весняного рівнодення.

За Євангеліями, після того як Ісус прийшов до Єрусалима, був зраджений і страчений на хресті, а потім похований у печері відданими учнями ‒ Він воскрес. У неділю, прийшовши до Його гробу, жінки-мироносиці виявили, що місце поховання порожнє. Натомість побачили ангела, який сповістив їм, що Ісус воскрес. Невдовзі одній із них явився Христос і сказав про Своє воскресіння. Радісна звістка надзвичайно швидко поширилася Єрусалимом, а потім і всією Юдеєю.

У свято Христового Воскресіння православні християни вирушають до церкви для того, щоб бути присутніми на найурочистішому богослужінні: нічній службі, хресній ході із запаленими свічками навколо храму, радісній світлій утреній та Божественній Літургії. За традицією в кошику кожного вірянина  перебуватимуть паски, крашанки, ковбаса, сіль, які освятять і принесуть додому, щоб розговітися після суворого  посту.

Цьогоріч ми, українці, святкуємо Великдень під час російської війни, але з вірою у перемогу. І саме свято ‒ це торжество добра, правди, надії і віри.

Дивіться, як сучасно і життєствердно сьогодні читаються слова Івана Яковича Франка: «Сьогодні воскресає не тільки весна, але і Христос воскресає, не тільки зима зазнає поразки, зазнає поразки смерть в усіх своїх формах, зло у всіх своїх проявах, не виключаючи й етичних. Перемагає правда і справедливість: в німій люті, в судорогах корчиться вже безсила кривда, в ніщо перетворюються несправедливі присуди несумлінного судді-боягуза. Торжествує опльовувана вчора, катована і на ганебному стовпі розп'ята любов; плинуче з неї пробачення, яке ще вчора могло видатись пустим словом, сьогодні стає могутнім громом, який трощить затверділі серця людей, посивілих у виконанні церковних обрядів і приписів і в бездушному лицемірстві. «Христос воскрес!» (Іван ФРАНКО. 1893 р. Зі статті «Писанки»; вперше опубліковано польською мовою в газеті «Kurjer Lwowski», 1893, № 92, 2 квітня, під назвою «Pisanki»).

Цього дня ми дякуємо усім, хто тримає наше небо та землю, хто наближає нашу Перемогу і дає можливість жити. Тож нехай Великдень принесе благословення і добробут, додасть наснаги нашим захисникам, і захисницям та волонтерам! Низько вклоняємося Героям, які поклали життя заради нашого миру і свободи, й просимо Бога берегти їхній спокій.

Нехай Господь оберігає і захищає нашу рідну Україну, наші рідні міста, життя кожного українця. Нехай дарує кожному своє покровительство та наповнює дух незламністю у цей нелегкий час!

Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел