Ця дата була обрана на згадку про вбивство юного пакистанця Ікбала Масіха, вбитого у віці 12 років за те, що він повстав проти життя в рабстві.
За оцінками Міжнародної організації праці (МОП), близько 152 мільйонів дітей віком від 5 до 17 років залучені до дитячої праці. Наявні дані вказують на тісний зв'язок між бідністю домогосподарств та дитячою працею, а дитяча праця увічнює злидні з покоління в покоління, не даючи дітям з бідних сімей можливості відвідувати школу та обмежуючи їхні перспективи соціальної мобільності. Щороку понад мільйон дітей продаються в рабство. Багато хто працює у небезпечних умовах, і щороку під час роботи гине понад 20 000 дітей. 1 з 4 всіх жертв торгівлі людьми – діти, залучені до примусової праці.
Багато людей часто плутають дитяче рабство з дитячою працею, але воно набагато гірше. Хоча дитяча праця шкідлива для дітей і перешкоджає їхній освіті та розвитку, дитяче рабство виникає, коли дитину експлуатують заради отримання вигоди. Ця категорія може включати торгівлю дітьми, дітей-солдатів, шлюб з дітьми та домашнє рабство дітей
У 1919 році Міжнародна організація праці прийняла першу Конвенцію про мінімальний вік приймання дітей на роботу в промисловості (Вашингтон), якою мінімальний вік роботи на промислових підприємствах встановлено – 14 років. Далі були схожі Конвенції: про мінімальний вік допуску дітей на роботу в морі (Генуя – 1920 рік); про мінімальний вік допуску дітей до роботи в сільському господарстві (Женева – 1921 рік); про мінімальний вік допуску дітей до роботи на непромислових роботах (Женева – 1921 рік). В основному, йшлося про допуск до роботи дітей віком від 12 років. Як бачимо, дані документи були прийняті задовго до Декларації прав дитини (1959 рік) та Конвенції ООН про права дитини (1989 рік).
Всі згадані документи ратифіковані Україною.
Кримінальним кодексом України, зокрема статтею 150, передбачено кримінальну відповідальність за експлуатацію дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці та за такі ж дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, що карається арештом до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Такі ж самі дії вчинені організованою групою караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Нагадуємо список телефонів гарячих ліній, установ для отримання консультацій медико-психолого-правового профілю:
- 116 000 Гаряча лінія щодо булінгу.
- 0 800 500 21 Всеукраїнська дитяча лінія «Телефон довіри».
- 0 800 500 33 5386 Національна «Гаряча лінія» з питань насильства та захисту прав дітей.
- 102 Національна поліція України.
Тож варто пам’ятати: діти повинні в першу чергу навчитися, а не працювати! Піклування про молоде покоління, його майбутнє – головний обов'язок батьків, суспільства та держави.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
#всесвітній_день_боротьби_з_дитячим_рабством
#календар_день_за_днем