Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок в ній вписано, на жаль, кривавими й чорними кольорами. В минулу суботу, 25 листопада, Україна вшанувала пам'ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років.
Сьогодні, 29 листопада, Наукова бібліотека разом з кафедрою ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування» та соціально-гуманітарних дисциплін і студентами факультету біотехнологій (спеціальності 101, 103, 207, 204-3 група) пройшли болючими стежками страшної трагедії на благословенній землі квітучого українського краю, яка сталася 90 років потому. Онлайн-захід пройшов з ініціативи директорки Наукової бібліотеки Ніколаєнко Наталії Миколаївни й старшої викладачки кафедри ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування» та соціально-гуманітарних дисциплін Лапченко Анастасії Сергіївни. Під час онлайн-години памʼяті «Голодомор – позиція нашого сумління» студентській молоді нагадали передумови, хронологію розгортання та наслідки Голодомору 1932–1933 років.
У рамках онлайн-заходу Наукова бібліотека представила добірку книг, які правдиво та життєво розкривають тему Голодомору 1932-33 років. Студенти прослухали вірші сучасних поетів, уривки: спогадів очевидців тих трагічних років для України, прозових творів У. Самчука «Марія», В. Барки «Жовтий князь», а також довідалися про пам'ятники жертвам Голодомору в Україні 1932–1933 років, які встановлені у багатьох містах і селах України та за кордоном. Слухачам були проведені паралелі з Голодомором – геноцидом 1932-1933 років і сьогоденням, адже День пам'яті жертв Голодомору відбувається під час російсько-української війни. Через десятиліття Росія знову повторює страшні злочини проти українців – викрадення ними зерна, блокада наших міст, удари по українських портах, зерносховищах та наших елеваторах.
Наприкінці онлайн-години памʼяті студентам нагадали звернення до українців Президента України Володимира Зеленського з нагоди Дня пам'яті жертв Голодоморів: «…Україна вистоїть. Україна не згасне. Україна збереже себе й правду. І справедливість. І стануть істиною, живою істиною України, яка вистояла, і стануть живими свідками слова одного з найвідоміших романів про Голодомор – «Жовтого князя»: «Їхнє зло щезне, а правда – ніколи».
