Український театральний режисер, актор театру та кіно, професор, один із фундаторів українського театрального мистецтва ХХ століття Мар’ян Михайлович Крушельницький народився 18 квітня 1897 року в с. Пилява, нині Бучацький район Тернопільської області, в сім'ї небагатих галицьких селян. Дитячі роки минули у с. Глещаві, де його батько був дяком. Батько відвідував аматорський гурток і заохочував до цього сина. Хлопець любив співати у церковному хорі.
Марʼян Крушельницький навчався спочатку в початковій парафіяльній школі й водночас – гри на скрипці в учителя музики С. Синенького, потім у Львівській і Тернопільській українських гімназіях.
Сценічну діяльність М. М. Крушельницький розпочав у 1915 р. в українській трупі «Тернопільські Театральні Вечори» під режисурою М. Бенцаля. У 1918 р. він один з організаторів «Нового Львівського театру». На базі цього колективу і групи акторів «Молодого Театру» був створений у Вінниці український драматичний театр ім. І. Франка, який очолив Г. Юра.
Подальша діяльність М. Крушельницького пов'язана з Львівським українським театром товариства «Руська Бесіда». В той же період (1921-1924) він навчався на філософському факультеті Львівського, а потім Празького університетів.
Від 1924 р. Мар’ян Михайлович актор, а у 1933-1952 рр. художній керівник, режисер і актор легендарного театру «Березіль» (нині Харківський український драматичний театр ім. Т. Шевченка).
Кращі режисерські роботи митця: «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького, «Гроза» О. Островського, «Євгенія Гранде» О. Бальзака, «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, «Єгор Буличов» М. Горького, «Ярослав Мудрий» І. Кочерги, «Змова приречених» М. Вірти, «Персональна справа» О. Штейна, опера «Богдан Хмельницький» К. Данькевича.
В особі Марʼяна Михайловича Крушельницького поєднувалися талант актора й режисера, на мистецтво він мав погляд справжнього художника, мав свій стиль. Його режисерський талант спирався не лише на багатий акторський досвід, а й на досконале володіння режисерською майстерністю.
Разом із Б. Балабаном Крушельницький брав участь у створенні Українського цирку.
З 1952 р. і практично до останніх днів життя викладав у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, вів курси режисури та акторської майстерності.
У 1952-1963 роках Мар'ян Крушельницький – актор і головний режисер Київського академічного драматичного театру імені Івана Франка. Працюючи в Києві, він досяг розквіту акторської та режисерської майстерності.
Свій багатогранний талант Мар'ян Крушельницький виявив також у кіно, зігравши роль Жана («Ягідка кохання»), Андрія Волина («Кривавий світанок»), Омелька («Мартин Боруля»), Тарабанова («Суєта»).
Як актор відзначався реалістичною, витонченою характеристикою образів, яскравим народним гумором., з успіхом виконував як трагедійні, так і комедійні ролі.
Мар’ян Михайлович Крушельницький нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями, двічі лауреат Сталінської премії (1947, 1948).
Помер Мар'ян Михайлович Крушельницький 5 квітня 1963 року, похований в Києві.
Харківська міська рада в 1995 р. заснувала премію ім. Крушельницького.
У 2000 році Національною спілкою театральних діячів України була заснована Премія імені Мар'яна Крушельницького. Щорічно вона присуджується акторам і режисерам драматичних та музично-драматичних театрів за створення ролей та вистав високого художнього рівня, що стали подією в театральному мистецтві України.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
#Марян_Крушельницький
#мистецька_Україна