«…Володимир Рутківський ‒ письменник, який змусив мене повірити, що дитяча література ‒ це серйозно… Як на мене, він ‒ беззаперечний лідер дитячої літератури в Україні. Не кажучи вже про те, що це ‒ просто висококласний прозаїк.» Дмитро Стус

Український поет, дитячий письменник, публіцист, журналіст Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в с. Хрестителеве Чорнобаївського району Черкаської області у родині вчителів. Після закінчення середньої  школи, вищу освіту здобував у Одеському інституті інституту харчової холодильної промисловості, а за два роки по тому перевівся до Одеського політехнічного інституту (1959).

У 1959 р. він вперше виніс на суд читачів свою поезію, і невдовзі вже був визнаним автором-початківцем із перспективним майбутнім. До його творчості схвально поставилися Павло Тичина та Олесь Гончар. 

У 1960-1966 рр. Володимир Григорович трудився апаратником на Одеському суперфосфатному заводі. Пізніше став працювати кореспондентом. Зрозумівши, що справжнє його покликання – література, поступив на літературні курси при Літературному інституті ім. Максима Горького, які закінчив у 1975 р.

 У період з 1978 по 1979 рр. обіймав посаду штатного сценариста на Одеській кіностудії художніх фільмів. До 2001 року Володимир Рутківський працював завідувачем відділу одеської обласної газети «Одеські вісті».

Літературну діяльність Володимир Рутківський почав як поет. У першій збірці «Краплини сонця» (1966) автор порушує болючі питання пошуку себе молодою людиною, прагне сповідати душу в слові. Як наслідок, його ім’я потрапляє у перелік «ідейно незрілих авторів» і наступна збірка «Плоти» (1968) вилучається з книгарень і бібліотек, інша – «Експромт» (1970) викреслюється з тематичних планів одеського видавництва «Маяк», а збірки «Повітря на двох» (1973) і «Рівновага» (1977) зазнають такого редагування, що ледь нагадують первісний авторський текст.

У творчому пошуку з’явилися і перші дитячі прозові твори. Книги «Канікули у Воронівці» (1977) та «Бухтик з тихого затону» (1981) друкуються тільки після перекладу автором на російську мову у московському видавництві «Детская литература» і мають великий успіх у читачів. За радянських часів письменника не раз звинувачували в українському націоналізмі, відмовлялися видавати його твори в Україні, тому тривалий час вони були недоступні українському читачеві.

1987 р. виходить майже не коригована видавцем поетична збірка «Знак глибини». Наступного року побачила світ книга з двома творами – «Бухтик із тихого затону» і «Гості на мітлі» українською мовою. Дитячий письменник нарешті прийшов до українського читача. А ще через рік у видавництві «Маяк» вийшла  повість «Намети над річкою» (продовження повісті «Канікули у Воронівці»).

Уже в зрілому віці В. Рутківський починає писати на історичну тематику. Першим його історичним відкриттям стає повість «Сторожова застава», опублікована в 1991 р. в журналі «Однокласник». Далі вийшли друком його роман «Сині води» (2004), автобіографічна повість-роман «Потерчата» (2008).

Широке визнання Володимиру Рутківському принесла пригодницька трилогія про джур, надрукована у  видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га»: «Джури козака Швайки» (2007), «Джури-характерники» (2009) та «Джури і підводний човен» (2010). Саме за неї письменник у 2012 р. отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка. У 2015 р. вийшла незапланована четверта частина під назвою «Джури і Кудлатик», а тому трилогія стала тетралогією.

Популярності письменникові додав і вихід на широкі екрани у жовтні 2017 р. першого українського фільму-фентезі за однойменною повістю «Сторожова застава».

Володимир Рутківський – лауреат Літературної премії імені Миколи Трублаїні (1992), Премії імені Лесі Українки (2002), Літературної премії «Звук павутинки» імені Віктора Близнеця (2005).

Письменник заснував літературну премію «Джури», яка надається за нові високохудожні твори для дітей та юнацтва на історико-краєзнавчу тематику, а також за ілюстрації та літературно-критичні праці. Першими володарями премії стали художник-ілюстратор М. Паленко (2013) і поет-мариніст Анатолій Качан (2014) та ін.

До останніх днів  свого життя письменник жив і працював в Одесі. Помер Володимир Рутківський 31 жовтня 2021 р.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

#НБ_ДБТУ

#kalendarniikoshik

#Володимир_Рутківський

#літературна_Україна